Поверхня – це набір недоступної для нашого усвідомлення кількості точок. 

 

Ідея роботи виникла від роздумів щодо протермінованності багатьох наших визначень сталого та загальноприйнятого. І про вибір цілих суспільств, свідомий чи неусвідомлений, не помічати нагальну потребу перегляду цих застарілих уявлень та принципів. Гра в поверхню – це почасти печальне іронізування з приводу такого стану речей. Поверхня, що не є аж такою поверхнею, але здатна імітувати її функцію, запрошує роздивитися що ж під нею, що лежить глибше.

 

Кожна із паличок є унікальною, мило-грайливою й дивакуватою. Вони виліплені у техніці папʼє-маше, де використаний папір – це подрібнені газети із новинами та історіями, які колись мали чи досі мають значення, папірці від нотаток, роздруківок робочих документів, креслень, малюнків тощо. Вже ніхто і ніколи не прочитає на них їхні історії, але для цієї роботи важливо знати, що вони там є. Нам було би варто вміти ідентифікувати питання до подій і обставин, які часто непомітно, але невпинно впливають на наші життя. 

​

650x160x200h

дерев'яні палички, покриті  папʼє-маше, фарбована дерев'яна дошка

​

Дизайн: Люда Скринникова, Павло Гараджа